Об’єкт дослідження: хворі на цукровий діабет із синдромом діабетичної стопи. Предмет дослідження: гнійно-некротичні ускладнення при синдромі діабетичної стопи. Методи дослідження: в роботі використано клінічні, біохімічні, реографічні, ехографічні, цитологічні, морфометричні, рентгенологічні та статистичні методи дослідження. Наукова новизна. На основі багатофакторного аналізу уточнені показники ризику виникнення гнійно-некротичних ускладнень СДС. Побудована граф-модель кореляційної залежності віку, тривалості цукрового діабету і синдрому діабетичної стопи, показників артеріального тиску та рівня сечовини в плазмі крові. У роботі отримав подальший розвиток напрямок „операції без розрізу” – шляхом обґрунтування та розробки нового способу аутолейкоцитарної перфузії ліків у стегнову артерію при синдромі діабетичної стопи (Деклараційний патент України № 46494 А). Практичне значення роботи. Отримані дані дослідження дозволили обґрунтувати якісно нову стратегію лікування пацієнтів із синдромом діабетичної стопи, а саме – при наявності показників ризику виникнення СДС вчасно удатися до профілактичних заходів, спрямованих на нормалізацію вуглеводного обміну, зниження маси тіла, корекцію та стабілізацію нормальних показників артеріального тиску під наглядом терапевта та ендокринолога з щоденним оглядом стоп та зверненням до малої ортопедії – використанням протезів, устілок, ортопедичного взуття. Запропонований новий спосіб аутолейкоцитарної перфузії ліків у стегнову артерію при синдромі діабетичної стопи дозволив покращити результати лікування, знизити летальність і інвалідність у хворих із СДС. Завдяки цьому способу скорочуються терміни лікування у середньому на 7–10 днів, змен¬шується кількість ампутацій кінцівок в 1,4 разу. Під впливом аутолейкоцитарної перфузії ліків морфометрично доведені стимуляція лімфоцитів в осередку запалення та поліпшення проліферації базальних клітин епідермісу. Спосіб аутолейкоцитарної перфузії ліків впроваджений в лікувальну практику (Обласна клінічна лікарня м.Харкова, клінічна лікарня №6 м. Сімферополя; клінічна лікарня № 7 м.Сімферополя, Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України). Положення дисертації використовуються в педагогічному процесі на кафедрі госпітальної хірургії Харківського державного медичного університету. Особистий внесок дисертанта. Автором самостійно розроблено програму досліджень, проведено інформаційний пошук та аналітичний огляд літератури, підготовлено матеріали для патентування. Автор особисто виділяв і насичував

Об’єкт дослідження: хворі на цукровий діабет із синдромом діабетичної стопи.

Предмет дослідження: гнійно-некротичні ускладнення при синдромі діабетичної стопи.

Методи дослідження: в роботі використано клінічні, біохімічні, реографічні, ехографічні, цитологічні, морфометричні, рентгенологічні та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна. На основі багатофакторного аналізу уточнені показники ризику виникнення гнійно-некротичних ускладнень СДС. Побудована граф-модель кореляційної залежності віку, тривалості цукрового діабету і синдрому діабетичної стопи, показників артеріального тиску та рівня сечовини в плазмі крові. У роботі отримав подальший розвиток напрямок „операції без розрізу” – шляхом обґрунтування та розробки нового способу аутолейкоцитарної перфузії ліків у стегнову артерію при синдромі діабетичної стопи (Деклараційний патент України № 46494 А).

Практичне значення роботи. Отримані дані дослідження дозволили обґрунтувати якісно нову стратегію лікування пацієнтів із синдромом діабетичної стопи, а саме – при наявності показників ризику виникнення СДС вчасно удатися до профілактичних заходів, спрямованих на нормалізацію вуглеводного обміну, зниження маси тіла, корекцію та стабілізацію нормальних показників артеріального тиску під наглядом терапевта та ендокринолога з щоденним оглядом стоп та зверненням до малої ортопедії – використанням протезів, устілок, ортопедичного взуття.

Запропонований новий спосіб аутолейкоцитарної перфузії ліків у стегнову артерію при синдромі діабетичної стопи дозволив покращити результати лікування, знизити летальність і інвалідність у хворих із СДС. Завдяки цьому способу скорочуються терміни лікування у середньому на 7–10 днів, змен­шується кількість ампутацій кінцівок в 1,4 разу. Під впливом аутолейкоцитарної перфузії ліків морфометрично доведені стимуляція лімфоцитів в осередку запалення та поліпшення проліферації базальних клітин епідермісу.

Спосіб аутолейкоцитарної перфузії ліків впроваджений в лікувальну практику (Обласна клінічна лікарня м.Харкова, клінічна лікарня №6
м. Сімферополя; клінічна лікарня № 7 м.Сімферополя, Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України). Положення дисертації використовуються в педагогічному процесі на кафедрі госпітальної хірургії Харківського державного медичного університету.

Особистий внесок дисертанта. Автором самостійно розроблено програму досліджень, проведено інформаційний пошук та аналітичний огляд літератури, підготовлено матеріали для патентування. Автор особисто виділяв і насичував

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *